REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT

ДО ПИТАННЯ ПРО ПІДВИЩЕННЯ РОЛІ ПРАЦІ, ЯК ЄДИНОГО ДЖЕРЕЛА СТВОРЕННЯ ВСІЛЯКИХ БЛАГ, І ЗВЕДЕННЯ ДО МІНІМУМУ РОЛІ ГРОШЕЙ, ЯК УСЬОГО ЛИШЕ ЗРУЧНОГО ПОСЕРЕДНИЦЬКОГО ЗАСОБУ, СПРИЯЮЧОГО ОБМІНУ БЛАГАМИ

В. В. МЯМЛІН — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Метою дослідження є пошук шляхів підвищення ефективності економічної діяльності членів суспільства за рахунок впорядкування їхніх трудових вкладів у соціально-економічний розвиток держави та отримання тотожної винагороди за свою працю. Методика полягає у використанні логіко-чуттєвого сприйняття дійсності, морально-етичних законів та принципу, згідно якому людина є найвищим досягненням життя на Землі, й усе має бути спрямовано на її подальше вдосконалення, зокрема й соціально-економічний розвиток. Результати. На основі критичного аналізу запропоновано авторський підхід до принципів соціально-економічного розвитку. Наукова новизна полягає в тому, що доведено негативний вплив фінансової системи, в тому вигляді, в якому вона існує зараз, на соціально-економічний розвиток. Замість того, щоб допомагати розвитку економічної системи, вона, навпаки, гальмує його, призводить до появи кризових явищ та сприяє збагаченню олігархів. В роботі використані, зовсім відмінні від існуючих економічних моделей, науково обґрунтовані принципи та правила функціонування макроекономічної системи. Макроекономічна система повинна спиратися на основні закони природи, а не на вигадані лжеекономічні категорії, такі як «прибуток», «відсоток» та «рента», які зовсім не відповідають основним принципам гуманізму та «морально-етичному» прогресу. В роботі набув подальшого розвитку понятійно-термінологічний апарат, що дозволяє сформувати відповідні теоретико-методологічні основи системи високоефективного функціонування макроекономічної системи. Практична значимість. Пропонується більш ефективніша економічна модель, в якій на перший план виступає реальна праця, яка створює всілякі матеріальні та духовні цінності, а не фінансова система, яка переміщується на другий план —тільки як обслуговуюча система. Це дозволить максимально прискорити соціально-економічний розвиток держави та збільшити національний ВВП на декілька трильйонів гривень.

ТЕОРЕТИЧНІ ДОМІНАНТИ ТА СПЕЦИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В УМОВАХ ВОЛАТИЛЬНОСТІ РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА

І. М. ЛОМТЄВА — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Анотація. У статті досліджено теоретико-методологічні домінанти та специфіку функціонування фінансових ресурсів акціонерних товариств в умовах підвищеної макроекономічної волатильності. Розглянуто парадигмальні підходи до трактування сутності капіталу в сучасній фінансовій науці. Здійснено компаративний аналіз особливостей формування фінансового потенціалу акціонерних товариств порівняно з іншими організаційно-правовими формами підприємницької діяльності. Обґрунтовано сутнісні характеристики та функціональну роль компонентів власного капіталу як першочергового стабілізаційного буфера корпорації під час кризових явищ. Установлено характер впливу системи корпоративних прав на гнучкість маневрування грошовими потоками емітента. Сформовано еволюційну модель трансформації концептуальних підходів до визначення природи фінансових ресурсів під впливом системної невизначеності та цифровізації економіки. Запропоновано авторську дефініцію досліджуваної категорії з урахуванням чинників волатильності.

КРИТЕРІАЛЬНИЙ АПАРАТ ТА СИСТЕМА ВИПЕРЕДЖАЛЬНИХ ІНДИКАТОРІВ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Г. В. ЛАЗАРЄВ — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Анотація. У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування критеріального апарату та системи випереджальних індикаторів оцінювання ризик-орієнтованої конкурентоспроможності промислових підприємств. Обґрунтовано неспроможність ретроспективних фінансових показників забезпечити превентивне реагування систем стратегічного управління в умовах високої воєнно-економічної турбулентності. Спроєктовано комплексну чотиривимірну систему критеріїв оцінювання, яка охоплює фінансово-потокову стійкість, ризик-ліквідність, ринкову конкурентоспроможність та ризик-ефективність використання капіталу. Розроблено математичний інструментарій розрахунку ключових випереджальних індикаторів, зокрема коефіцієнта варіації вільного грошового потоку, зміни тривалості фінансового циклу, індексу стабільності ринкової частки та інтегрованого адаптованого показника RAROC (Risk-Adjusted Return on Capital). Описано механізм інтеграції випереджальних індикаторів у загальну систему управлінського контролю промислового підприємства, що уможливлює своєчасний запуск антикризових регламентів реагування за умов виникнення екстремальних воєнно-економічних форс-мажорів.

МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННИХ І ЛОГІСТИЧНИХ РИЗИКІВ

І. А. АБРАЖАН — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою статті є розроблення науково-методичного підходу до оцінювання економічної безпеки металургійних підприємств в умовах воєнних загроз, нестабільності логістичних маршрутів, енергетичних обмежень і посилення зовнішньоринкового тиску. Методика. Використано методи системного аналізу, структурної декомпозиції, порівняльного узагальнення, причинно-наслідкового аналізу, індикативного оцінювання та побудови інтегральних показників. Результати. Запропоновано підхід, за яким економічна безпека металургійного підприємства розглядається через взаємопов’язані управлінські контури, зокрема фінансовий, виробничо-технологічний, енергетичний, логістичний, збутовий, кадровий, інноваційно-інвестиційний, інформаційний, правовий та екологічний. Визначено групи внутрішніх і зовнішніх дестабілізаторів, розкрито механізми їхнього впливу на стійкість підприємства та запропоновано використання ризикових коефіцієнтів для коригування контурних оцінок. Наукова новизна. Удосконалено підхід до інтегрального оцінювання економічної безпеки металургійного підприємства через поєднання контурної структури управління з урахуванням воєнних і логістичних ризиків як окремих коригувальних чинників. Практична значимість. Запропонований інструментарій може бути використаний для діагностики вразливостей металургійних підприємств, визначення пріоритетів управлінського реагування, обґрунтування заходів із підвищення стійкості та оцінювання результативності рішень у динаміці.

ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ АНТИКРИЗОВИХ СТРАТЕГІЙ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Т. Ю. ЧАРКІНА, В. О. ЗАДОЯ — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою статті є обґрунтування концептуальних засад формування антикризової стійкості високотехнологічних підприємств України в умовах гібридних загроз та визначення управлінських механізмів її забезпечення. Методика. У дослідженні використано методи теоретичного узагальнення, критичного аналізу наукових підходів до антикризового управління, управління ризиками, організаційної стійкості, безперервності діяльності та цифрової трансформації. Застосовано системний підхід для встановлення зв’язку між зовнішніми загрозами, внутрішніми вразливостями підприємства, антикризовими стратегіями та показниками результативності. Результати. Обґрунтовано необхідність переходу від реактивного подолання криз до постійного управління життєздатністю високотехнологічного підприємства. Визначено ключові управлінські вразливості, пов’язані з фінансами, персоналом, цифровою інфраструктурою, інноваціями, комунікаціями та зовнішньоінституційною взаємодією. Запропоновано модель інтеграції антикризових стратегій у підсистеми управління підприємства. Наукова новизна. Удосконалено підхід до формування антикризової стійкості високотехнологічного підприємства шляхом поєднання аналізу гібридних загроз із діагностикою внутрішніх управлінських вразливостей. Розроблено модель інтеграції антикризових стратегій у систему управління високотехнологічного підприємства. Практична значимість. Запропонований підхід може бути використаний для оцінювання готовності підприємств до тривалої нестабільності, визначення пріоритетів антикризового реагування, формування резервів, захисту критичних ресурсів і підтримання інноваційного розвитку.

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ЗАСАДАХ АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ З УРАХУВАННЯМ РІВНЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЗРІЛОСТІ

М. І. ВАСИЛЕНКО — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою статті є обґрунтування концептуальних засад формування адаптивної системи управління інноваційним розвитком промислового підприємства та розроблення методичного інструментарію вибору управлінських рішень з урахуванням рівня технологічної зрілості. Методика. Використано методи теоретичного узагальнення, критичного аналізу наукових підходів, систематизації, структурно-логічного моделювання та порівняльного аналізу. Результати. Обґрунтовано доцільність переходу від лінійного управління інноваційними процесами до адаптивної системи, що поєднує сигнально-діагностичний, проєктно-портфельний, реалізаційний і коригувально-навчальний контури. Запропоновано підхід до оцінювання технологічної зрілості підприємства на основі технічної, виробничої, організаційно-управлінської та комерційної складових, а також алгоритм вибору управлінських рішень. Наукова новизна. Удосконалено підхід до управління інноваційним розвитком промислового підприємства через поєднання адаптивної системи управління з оцінюванням збалансованості складових технологічної зрілості. Практична значимість. Запропонований підхід може бути використаний для діагностики готовності підприємства до виробничого освоєння, масштабування інновацій та обґрунтування пріоритетів інноваційного портфеля, а також для виявлення дисбалансів, що стримують комерціалізацію та серійне відтворення новацій на підприємстві.

ІНТЕГРАЦІЯ АНТИКРИЗОВИХ СТРАТЕГІЙ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ

Оксана ЛЕВКОВИЧ — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Розробити теоретичні засади і практичні рекомендації щодо інтеграції антикризових стратегій у систему управління високотехнологічних підприємств в умовах гібридних загроз. Проаналізувати наукові підходи до визначення гібридних загроз та антикризових стратегій та систематизувати форми впливу гібридних загроз на підприємства. Розробити інтегровану модель антикризового управління та запропонувати систему показників та практичні рекомендації. Методика. Для досягнення поставленої мети застосовані методи аналогій, моделювання, порівняльного аналізу, системний аналіз. Результати. Виявлено критичну асиметрію між темпами зростання гібридних загроз та рівнем готовності підприємств. Запропонована інтегрована модель антикризового управління (ІМАУ), яка структурує цей перехід через чотири взаємопов'язані блоки: моніторинг, резильєнтність, реагування та відновлення. Наукова новизна. Обґрунтовано наукові підходи до визначення гібридних загроз та антикризових стратегій та систематизовано форми впливу гібридних загроз на підприємства. Рекомендовано розробити та регулярно актуалізувати BCP відповідно до сценаріїв множинних та синхронізованих гібридних атак, із призначенням відповідального за антикризове управління. Запропоновано інтегровану модель антикризового управління та запропонувати систему показників та практичні рекомендації щодо її впровадження. Практична значимість. Успіх антикризового управління визначається не лише технічними засобами захисту, але й організаційною культурою, інституційним навчанням та якістю координації між підприємством, державними органами та міжнародними партнерами. В умовах гібридних загроз сформувалася нова парадигма антикризового управління, що характеризується переходом від реактивного до проактивного підходу та від управління окремими кризами до управління в умовах перманентного кризового стану

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ МІГРАЦІЙНОЮ ПОЛІТИКОЮ В УМОВАХ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Тетяна ПАЛІЄНКО — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета статті полягає у комплексному аналізі міграційних процесів та розробці інтегрованої моделі з їх управління в умовах повоєнної відбудови України, що дозволить перетворити повернення громадян та залучення іноземних фахівців на драйвер структурного зростання ВВП, а не на додаткове джерело фіскального навантаження та соціальної напруги. Методика дослідження ґрунтується на застосуванні методів компаративного аналізу міжнародних практик подолання криз (досвід Німеччини, Ямайки), систематизації аналітичних матеріалів міжнародних та національних інституцій (МВФ, Світовий банк, НБУ), а також на адаптації циклу управління якістю PDCA, як інтегративного інструменту формування міграційної політики. Результати. Обґрунтовано, що залучення іноземних працівників не створює прямої конкуренції, а генерує масштабний ефект спеціалізації, який підвищує загальну продуктивність місцевих висококваліфікованих фахівців через перерозподіл рутинних завдань. Доведено, що фіскальний вплив міграційного населення залежить від швидкості економічної інтеграції. Виявлено, що реальний вплив міграційного фактора на зростання цін на нерухомість є незначним, тоді як визначальними виступають інфляція витрат та структурний дефіцит пропозиції. Запропоновано перехід до усунення першопричин еміграції через превентивні ринкові механізми, зокрема через впровадження інструментів параметричного страхування ризиків та емісію суверенних діаспорних облігацій для трансформації приватних переказів у капітальні інвестиції національної відбудови. Наукова новизна результатів дослідження полягає у концептуальному переосмисленні природи міграції з формату традиційної демографічної загрози на структурний чинник модернізації економіки, а також у формуванні авторської моделі, яка адаптує управлінський цикл PDCA до міграційної політики з урахуванням повоєнних викликів. Практична значимість статті визначається можливістю використання запропонованих дій органами державного управління при формуванні цільових програм трудової реінтеграції, розробці спрощених дозвільних механізмів для іноземних фахівців та залученні діаспорного капіталу. Запропонований підхід дозволяє державі оцінювати ефективність відновлення не лише за обсягами відбудованої інфраструктури, а й за кількістю збережених та новостворених постійних робочих місць.

ІНКЛЮЗИВНА МОДЕЛЬ ТРУДОВОЇ РЕІНТЕГРАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ У СЕКТОР БУДІВНИЦТВА НА ЗАСАДАХ КОНЦЕПЦІЇ СУСПІЛЬСТВА 5.0

С. С. ВАРЕНИК, Н. О. ЧЕРНЕНКО — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Актуальність: Актуальність дослідження зумовлена нагальною необхідністю подолання дефіциту робочої сили в будівельному секторі та забезпечення ефективної післявоєнної реінтеграції ветеранів через інклюзивні, технологічно орієнтовані механізми зайнятості. Метою роботи є аналіз потенціалу впровадження інклюзивної моделі відновлення України з використанням концепції Суспільства 5.0 та визначення ефективних механізмів інтеграції ветеранів у будівельний та суміжні сектори економіки. Методологія дослідження: теоретичною та методологічною основою роботи стала концепція «суперінтелектуального суспільства» та інклюзивного розвитку. Для вирішення завдань використано системний аналіз (для вивчення ринку праці), статистичний та графічний аналіз (для оцінки кадрового дефіциту), метод навичкового картування (для аналізу навичок військовослужбовців). Результати дослідження: у межах дослідження проаналізовано деструктивні процеси сучасного ринку праці та визначено роль технологій у створенні інклюзивного середовища, що дозволяє ефективно використовувати навички ветеранів. Важливим етапом роботи став огляд механізмів перекваліфікації ветеранів на основі навичок, набутих під час служби, що забезпечує їх інтеграцію та професійну адаптацію. Отримані результати: наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці інклюзивної моделі інтеграції ветеранів у ринок праці, яка поєднує їхні практичні навички з технологіями Суспільства 5.0 та механізмами трансформації їхнього трудового потенціалу у відповідь на високий попит на кваліфіковану робочу силу. Практичне значення отриманих результатів: розроблені рекомендації можуть бути використані Міністерством розвитку громад та територій України, органами місцевого самоврядування та приватними девелоперськими компаніями для створення інклюзивних робочих місць. Запропонована модель перекваліфікації на основі JUPITeR може стати основою соціальних програм, спрямованих на професійну адаптацію ветеранів, та забезпечити стабільну зайнятість і відновлення держави через технологічні трансформації.

СТРАТЕГІЧНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО АВІАЦІЙНОГО РИНКУ В УМОВАХ ЗАКРИТОГО НЕБА ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

І.Г. МИХАЛЬЧЕНКО, Т.В. ГАВРИЛЕНКО — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою статті є виявлення стратегічних викликів і перспектив розвитку українського авіаційного ринку в умовах закритого повітряного простору та європейської інтеграції, а також обґрунтування напрямів його відновлення й адаптації до конкурентного середовища. Методика. Методологія статті ґрунтується на системному та порівняльному аналізі стану українського й європейського авіаційних ринків, узагальненні наукових публікацій і галузевих звітів, а також на застосуванні SWOT-аналізу для виявлення ризиків, можливостей і загроз розвитку українських авіакомпаній та аеропортів. Додатково використано елементи структурно-логічного, статистичного та прогнозного підходів для оцінки впливу закритого повітряного простору, інтеграції до Європейського спільного авіаційного простору та визначення рекомендацій щодо підтримки галузі. Результати. Результати дослідження свідчать, що закритий повітряний простір України спричинив суттєву трансформацію національного авіаційного ринку, змусивши авіакомпанії переходити до альтернативних бізнес-моделей, зокрема ACMI-лізингу та операцій із іноземних баз. Встановлено, що інтеграція до Європейського спільного авіаційного простору створює як нові можливості для лібералізації ринку, так і загрози через посилення конкуренції з боку великих європейських перевізників. Доведено, що подальший розвиток галузі залежить від цифрової трансформації, адаптації до європейських регуляторних вимог, модернізації флоту та підтримки держави. Наукова новизна. Наукова новизна статті полягає в комплексному дослідженні впливу закритого повітряного простору України на трансформацію авіаційного ринку в умовах одночасної європейської інтеграції. У статті вперше узагальнено стратегічні ризики та можливості для українських авіакомпаній і аеропортів у контексті відкриття неба та впровадження норм Європейського спільного авіаційного простору. Додатково запропоновано підхід до оцінки перспектив відновлення галузі через баланс між ринковою лібералізацією та захистом національних інтересів. Практична значимість. Практичне значення статті полягає в тому, що її положення та висновки можуть бути використані для формування державної політики підтримки авіаційної галузі України в умовах закритого повітряного простору та після його відкриття. Результати дослідження можуть стати основою для розроблення стратегій розвитку українських авіакомпаній і аеропортів, адаптації до вимог Європейського спільного авіаційного простору, а також для підготовки рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності та стійкості галузі.

СИНЕРГІЯ ФУНКЦІЙ ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗУВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ НА ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

В.М. ВАРЕНИК, Ж. В. ПІСКОВА — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні синергійного ефекту від інтеграції функцій планування та організування, а також розробці практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності бізнес-процесів виробничих підприємств на основі сценарного моделювання та оптимізації організаційних структур. На прикладі ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Дверна екосистема» проаналізовано вплив інтегрованих управлінських функцій на операційну ефективність. Обґрунтовано необхідність переходу від лінійно-функціональних структур до гнучких моделей управління на основі сценарного моделювання. Методика. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи: системний підхід - для аналізу циклу управління; методи логічного узагальнення - при дослідженні класичних та сучасних функцій менеджменту; економіко-статистичний аналіз та метод сценарного планування - для діагностики діяльності компанії та прогнозування результатів впровадження запропонованих заходів, а також аналіз наукових публікацій українських та іноземних дослідників. Результати. У статті доведено, що розсинхронізація стратегічного планування та операційної діяльності є критичним бар’єром для ефективності бізнес-процесів. На основі діагностики ТОВ «ТВК «Дверна екосистема» виявлено «вузькі місця» у лінійно-функціональній структурі, зокрема низьку міжфункціональну взаємодію та затримки у прийнятті рішень. Запропоновано механізм синергії через інтеграцію сценарного моделювання (розробка базового, негативного та позитивного сценаріїв) та впровадження міжфункціонального координатора. Розраховано фінансові наслідки реалізації різних сценаріїв (зміна чистого прибутку від «мінус» 34,1% при негативному сценарії до «плюс» 37,2% при позитивному), що дозволяє менеджменту заздалегідь готувати виробничу систему до ринкових коливань. Наукова новизна. Дістало подальшого розвитку поняття синергії управлінських функцій шляхом інтеграції технологічних параметрів виробництва (зокрема специфіки металообробки та фарбування) у процес сценарного та агрегатного планування, що забезпечує перехід від дескриптивного до предикативного управління бізнес-процесами. Практична значимість. Запропоновані рекомендації щодо впровадження стратегічних тригерів та комбінованих стратегій агрегатного планування дозволяють виробничим підприємствам мінімізувати операційні витрати, скоротити час циклу замовлення, підвищити якість готової продукції за рахунок оптимізації контрольних точок та підвищити гнучкість управління в умовах економічної нестабільності.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ МАРКЕТИНГУ ЗАКУПІВЕЛЬ НА РИНКУ ТОВАРІВ ПРОМИСЛОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Тарас КУШНІР — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою дослідження є обґрунтування варіантів стратегій підвищення ефективності закупівельної діяльності на промислових ринках. Реалізації мети сприятиме досягнення наступних завдань: 1) з’ясування головних завдань закупівельної діяльності в промисловості; 2) виявлення перешкод ефективної реалізації закупівельної діяльності на підприємстві; 3) обґрунтування застосування маркетингу закупівель в організаційній діяльності промислового підприємства; 4) аналіз особливостей застосування обґрунтованих стратегій та умов доцільності їх використання. Методика. Для з’ясування завдань та перешкод для здійснення закупівельної діяльності використовується метод аналізу. Для обґрунтування сутності поняття «маркетинг закупівель» в системі закупівельної термінології використовується метод порівняльного аналізу. Результати. Визначено, що ключовими перешкодами реалізації закупівельної діяльності є відсутність обізнаності, навичок, мотивації та можливостей. З’ясовано, що маркетинг закупівель спрямований на забезпечення формування товарного асортименту, який відповідає потребам компанії. Його головна мета – виявлення необхідних якісних товарів у потрібній кількості та вчасно, щоб максимально задовольнити споживчий попит. Обґрунтовано, що для ефективної побудови системи закупівель на засадах маркетингу доречне застосування однієї із наступних стратегій: стратегія укладання довгострокових угод, стратегія впровадження програм консигнаційного зберігання та стратегія вдосконалення системи планування ресурсів. Наукова новизна. На основі визначення ключових перешкод для здійснення ефективної закупівельної діяльності та аналізу сутності та змісту маркетингу закупівель визначено ключові напрямки для ефективного використання стратегій укладання довгострокових угод, впровадження програм консигнаційного зберігання та вдосконалення системи планування ресурсів промисловими покупцями. Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані промисловими підприємствами різних галузей національної економіки для побудови ефективної системи закупівель.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ HR-ПРОЦЕСІВ В ІТ-КОМПАНІЯХ В УМОВАХ ГНУЧКИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ: ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

ІРИНА КИЧКО — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад дослідження цифровізації HR-процесів в ІТ-компаніях в умовах гнучких форм організації праці, виявлення механізмів впливу на продуктивність праці та ефективність управління персоналом, а також розроблення авторського підходу до аналітичного оцінювання результативності таких змін. Методика. Методологічну основу становлять системний підхід, методи логічного узагальнення, структурно-функціонального та порівняльного аналізу, контент-аналіз наукових праць, табличне моделювання та графічна візуалізація. Емпіричною базою дослідження стали результати українських і зарубіжних публікацій, присвячених HR-аналітиці, HRM-системам, цифровим технологіям у менеджменті персоналу, гнучким формам зайнятості в ІТ-секторі, продуктивності праці та наслідкам дистанційної і гібридної роботи. Результати. Доведено, що в ІТ-компаніях цифровізація HR-процесів має розглядатися не як технічне оновлення окремих функцій, а як інструмент перебудови всієї логіки управління людським капіталом у розподіленому трудовому середовищі. Виділено шість ключових блоків цифровізації HR-процесів: рекрутинг і відбір, адаптація, оцінювання результативності, навчання і розвиток, внутрішні комунікації, кадрове адміністрування й HR-аналітика. Обґрунтовано, що позитивний вплив на продуктивність праці реалізується через скорочення часових втрат, підвищення прозорості завдань, пришвидшення адаптації, персоналізацію навчання, кращу координацію розподілених команд і зниження управлінських затримок. Уточнено, що ефективність управління персоналом зростає за рахунок автоматизації рутинних операцій, підсилення аналітичної бази рішень, підвищення якості контролю та інтеграції HR-політик із бізнес-процесами компанії. Наукова новизна. Запропоновано структурно-логічну модель впливу цифровізації HR-процесів у ІТ-компаніях за умов гнучких форм організації праці, який поєднує трудову гнучкість, цифрові HR-рішення, параметри продуктивності праці та управлінської ефективності. Розроблено інтегральний підхід до оцінювання результативності цифровізації HR-процесів на основі сукупності часових, вартісних, якісних, поведінкових і результативних індикаторів. Практична значимість. Практична цінність статті полягає у можливості використання запропонованих підходів ІТ-компаніями для діагностики стану цифрової зрілості HR-функції, пріоритизації інвестицій у HRM-системи, налаштування KPI для гібридної та дистанційної роботи, зниження адміністративного навантаження і формування більш результативної моделі управління персоналом.

ЛІДЕРСЬКІ ПРАКТИКИ У ФОРМУВАННІ ЦИФРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВ: КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ВПЛИВУ

Г. М. КОПТЄВА, О. Л. ШЕЛЕСТ — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Метою дослідження є обґрунтування ролі лідерських практик у формуванні цифрової організаційної культури компаній та розроблення концептуальної моделі лідерського механізму трансформації культурного середовища організацій в умовах цифрової економіки. Методика дослідження базується на комплексному поєднанні загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. Застосовано типологічний підхід на основі моделі конкуруючих цінностей К. Камерона та Р. Квінна для встановлення взаємозв’язку між культурним середовищем та фокусом лідерського впливу. Метод моделювання використано для побудови багаторівневої концептуальної моделі лідерського механізму формування цифрової культури. Також застосовано методи математичної формалізації для розроблення інтегрального індексу лідерського впливу. Результати дослідження полягають у системному обґрунтуванні ролі лідерства як ключового чинника формування цифрової організаційної культури підприємств. У статті сформовано класифікацію лідерських практик за чотирма функціональними спрямуваннями – стратегічним, управлінським, розвивальним та комунікативним, що дозволяє ідентифікувати інструменти управлінського впливу на культурні трансформації в організації. Розроблено аналітичну матрицю взаємозв’язку між групами лідерських практик і параметрами цифрової культури, яка відображає їхній вплив на розвиток цифрових цінностей, інноваційність та організаційну адаптивність. Наукова новизна дослідження полягає у розвитку теоретичних підходів до аналізу взаємозв’язку між типами організаційної культури та лідерськими практиками трансформаційного характеру. Запропоновано інтегральний показник – індекс лідерського впливу, що дозволяє комплексно оцінювати інтенсивність цифрових змін через стратегічний, інструментальний, розвивальний та культурний компоненти. Дістала подальшого розвитку концептуальна модель лідерського механізму формування цифрової організаційної культури, структурована за чотирма рівнями: стратегічним, управлінським, поведінковим і результативним. Практична значимість дослідження полягає у створенні прикладного інструментарію для менеджменту підприємств. Запропонована градація інтегрального індексу лідерського впливу (низький, середній, високий) дозволяє керівникам ідентифікувати «вузькі місця» в управлінні, обґрунтовувати інвестиції в розвиток цифрових компетенцій персоналу та коригувати стратегію культурної трансформації для досягнення конкурентних переваг у цифровому середовищі.

УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В ЕПОХУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ СИНТЕЗ ТА ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ

АНДРІЙ МАКАРЕНКО, ЄВГЕНІЙ МЕЛІХОВ — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета дослідження – удосконалення концептуальної моделі логістичного управління запасами промислових підприємств в умовах цифровізації та обґрунтування доцільності її впровадження на основі емпіричного аналізу структурних змін у промисловому секторі України. Методика дослідження ґрунтується на теоретико-методологічному синтезі класичних підходів до управління запасами (EOQ, JIT, JIC, ABC/XYZ-аналіз) та сучасних цифрових технологій (IoT, Big Data, AI/ML, Blockchain, Digital Twins). Емпіричну базу дослідження становлять дані Державної служби статистики України за 2011–2024 рр. (форми № 2.2.1.1, 2.2.1.2, 2.2.1.3, 2.2.1.10, 2.2.1.13, 2.2.1.17). Використано методи статистичного аналізу (динамічні ряди, структурний аналіз), порівняльного аналізу, фінансового аналізу (розрахунок коефіцієнта фінансової незалежності, рентабельності), а також метод моделювання для побудови концептуальної моделі. Аналіз проводився з розподілом промислових підприємств на великі, середні, малі та мікропідприємства. Результати дослідження полягають у розробленні удосконаленої концептуальної моделі логістичного управління запасами, яка поєднує класичні методи з цифровими технологіями та акцентує увагу на управлінні резілієнтністю ланцюгів постачання. До основних структурних елементів моделі віднесено: цільовий блок (забезпечення безперервності, мінімізація витрат, оптимізація запасів, резілієнтність); об’єкти (фізичні та цифрові запаси – «мета-запаси»); суб’єкти (менеджмент, цифрові платформи); принципи (системність, адаптивність, data-driven); інструменти (класичні – EOQ, JIT; цифрові – IoT, AI/ML, Digital Twins); функції (планування, моніторинг, оптимізація); механізми резілієнтності (динамічні страхові запаси, моделювання збоїв). Проведений емпіричний аналіз виявив: критичне зниження власного капіталу промислових підприємств (зі 132,4 млрд грн у 2022 р. до 25,5 млрд грн у 2023 р.); рекордне зростання частки оборотних активів (до 71,2% у 2024 р.); погіршення фінансової незалежності (коефіцієнт фінансової незалежності впав з 42,1% у 2011 р. до 13,7% у 2024 р.); високу волатильність фінансових результатів (від прибутку 38,7 млрд грн у 2021 р. до збитку 69,2 млрд грн у 2023 р.); падіння рентабельності операційної діяльності з рекордних 16,8% у 2021 р. до – 26,4% у 2023 р. з частковим відновленням до 5,1% у 2024 р. Доведено, що впровадження запропонованої моделі дозволить знизити логістичні витрати на 15–30%, підвищити точність прогнозування попиту на 10–25%, скоротити час реагування на зміни на 30–50% та зменшити обсяг запасів на 10–25% без шкоди для безперервності виробництва. Наукова новизна полягає у формуванні інтегрованого підходу до побудови концептуальної моделі логістичного управління запасами, який, на відміну від існуючих підходів, поєднує класичні методи управління запасами з цифровими технологіями (IoT, AI/ML, Digital Twins, Blockchain) з акцентом на управління резілієнтністю ланцюгів постачання, а також враховує специфіку українських промислових підприємств в умовах воєнного стану. Зокрема порушення логістичних коридорів, обмеженість фінансових ресурсів і високий рівень невизначеності попиту. Вперше на основі даних Державної служби статистики України за 2011–2024 рр. проведено комплексний аналіз структурних змін у промисловості (динаміки кількості підприємств, зайнятості, фінансових результатів, рентабельності, балансових показників) з розподілом на великі, середні, малі та мікропідприємства, що дозволило кількісно обґрунтувати необхідність цифровізації управління запасами. Практична значимість визначається можливістю застосування розробленої концептуальної моделі для оптимізації логістичних процесів промислових підприємств різних розмірів. Для великих підприємств пропонується впровадження комплексних цифрових рішень (ERP, WMS, Digital Twins, багатоешелонна оптимізація MEIO); для малих та середніх – доступних хмарних сервісів (SaaS WMS, AI-аналітика за передплатою, легкі системи прогнозування). Результати дослідження можуть бути використані для формування державної політики підтримки цифровізації логістики, розробки грантових програм та механізмів пільгового кредитування для впровадження цифрових систем управління запасами, а також для підвищення стійкості ланцюгів постачання в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки України. Окремі положення роботи можуть бути використані в освітньому процесі при викладанні дисциплін «Логістичний менеджмент», «Управління запасами», «Цифрова економіка».

ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ КАСТОМІЗАЦІЇ ПОСЛУГ НА ПОВЕДІНКУ СПОЖИВАЧІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ PR-КОМУНІКАЦІЙ

Г.О. МАЙБОРОДА — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою даної статті є визначення впливу цифрової кастомізації послуг на поведінку споживачів та ефективність PR-комунікацій підприємств у сучасних умовах цифровізації економіки. Методика. Для досягнення поставленої мети та розв’язання визначених завдань було використано такі методи дослідження: аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до цифрової кастомізації та PR-комунікацій; порівняння – для визначення відмінностей між кастомізацією, персоналізацією та цифровою кастомізацією; системний підхід – для дослідження взаємозв’язку між цифровою кастомізацією, поведінкою споживачів та ефективністю PR-комунікацій; узагальнення – для формулювання висновків дослідження. Результати. Отримані результати дослідження свідчать про те, що цифрова кастомізація формує індивідуалізований клієнтський досвід, який підвищує рівень залученості споживачів, створює відчуття контролю над процесом споживання та позитивно впливає на сприйняття підприємства. Зазначені зміни супроводжуються трансформацією поведінкових реакцій, що проявляється у зростанні частоти повторних покупок, підвищенні лояльності, а також активізації рекомендаційної поведінки та поширенні позитивних відгуків у цифровому середовищі. Крім того, персоналізований досвід сприяє формуванню емоційного зв’язку між споживачем і підприємством, посилює довіру та забезпечує тривалість взаємодії. Саме через це формується ефективність PR-комунікацій, які набувають характеру інтерактивної взаємодії зі споживачем і базуються на його досвіді. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження пов’язана з уточненням підходу до трактування цифрової кастомізації як інтегрованого інструменту впливу, що поєднує поведінкові та комунікаційні аспекти діяльності підприємства, а також із розробленням логічної моделі взаємозв’язку між цифровою кастомізацією, поведінкою споживачів та ефективністю PR-комунікацій. Запропоноване бачення дозволяє комплексно розглянути вплив цифрового середовища на формування споживчого досвіду та комунікаційних результатів підприємства. Практична значимість. Запропонований підхід і розроблена модель можуть бути використані підприємствами для підвищення ефективності взаємодії зі споживачами, зміцнення довіри, формування позитивного іміджу та вдосконалення PR-комунікацій у цифровому середовищі, а також для посилення конкурентоспроможності та адаптації до сучасних ринкових умов.

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ ІТ-КОМПАНІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ГНУЧКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ

НАТАЛІЯ ГОЛОВАЧ — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад удосконалення системи управління людським капіталом ІТ-компаній в умовах цифрової трансформації та гнучкої організації праці, а також розроблення авторського узагальнення напрямів її адаптації до нових технологічних і організаційних викликів. Методика. У роботі використано методи аналізу та синтезу, логічного узагальнення, порівняння, систематизації, структурно-функціонального та процесного підходів, а також метод вторинного аналізу результатів оприлюднених емпіричних досліджень у сфері цифрового HR-менеджменту, HR-аналітики, гнучких систем управління персоналом і практик ІТ-компаній. Для формування прикладної частини застосовано матричний підхід і структурно-логічне моделювання. Результати. Доведено, що трансформація системи управління людським капіталом ІТ-компаній має охоплювати не окремі HR-інструменти, а цілісне перепроєктування підсистем залучення, адаптації, розвитку, оцінювання, мотивації, кар’єрного планування, утримання персоналу та цифрової HR-системи. Встановлено, що цифровізація посилює швидкість, аналітичність і персоналізацію HR-процесів, тоді як гнучкі форми організації праці зумовлюють перехід від адміністративно-контрольної до довірчо-результативної моделі управління. На підставі узагальнення сучасних наукових джерел і емпіричних результатів обґрунтовано доцільність поєднання data-driven HR, human-centered підходу, гнучкого контролінгу персоналу, цифрових кар’єрних траєкторій та систем безперервного навчання. Запропоновано матрицю трансформації системи управління людським капіталом ІТ-компаній і систему показників оцінювання її результативності. Наукова новизна. Удосконалено науковий підхід до трактування трансформації системи управління людським капіталом ІТ-компанії як синхронізованої зміни організаційних, цифрових, аналітичних і поведінкових механізмів управління працівниками в умовах гнучкої зайнятості. Розвинуто методичні положення щодо оцінювання результативності такої трансформації через поєднання кадрових, економічних, процесних, цифрових і резилієнтнісних індикаторів. Практична значимість. Запропоновані положення можуть бути використані ІТ-компаніями під час модернізації HR-систем, розроблення цифрової HR-стратегії, побудови системи HR-аналітики, кар’єрного планування, програм утримання талантів і механізмів адаптації до дистанційної, гібридної та мульти-локаційної праці.

ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ МАРКЕТИНГУ В СФЕРІ ПОСЛУГ

ТЕТЯНА САК, ЛІНА БУДЬ — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета дослідження полягає в аналізі впливу цифровізації на трансформацію маркетингу у сфері послуг та визначенні ролі цифрових технологій у підвищенні ефективності взаємодії між підприємствами і споживачами. Методика дослідження базується на використанні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналізу та синтезу, порівняльного підходу, систематизації наукових джерел, а також статистичного аналізу динаміки глобальних витрат на рекламу та структури цифрових маркетингових каналів. Результати дослідження свідчать, що цифровізація зумовлює перехід від традиційних моделей маркетингу до платформенно-орієнтованих підходів, де ключову роль відіграють Big Data, штучний інтелект, соціальні мережі та омніканальні комунікації. Встановлено, що у сфері послуг особливого значення набуває управління клієнтським досвідом, персоналізація пропозицій та автоматизація бізнес-процесів, що забезпечує підвищення ефективності маркетингових стратегій. Проаналізовано динаміку глобальних витрат на цифрову рекламу, яка демонструє стійке зростання та домінування цифрових каналів у структурі рекламного ринку. Наукова новизна полягає у поглибленні теоретичних підходів до розуміння трансформації маркетингу у сфері послуг під впливом цифровізації, а також у систематизації ключових напрямів інтеграції цифрових технологій у маркетингову діяльність підприємств. Практична значимість отриманих результатів полягає у можливості їх використання підприємствами сфери послуг для розробки ефективних маркетингових стратегій, оптимізації взаємодії зі споживачами, підвищення конкурентоспроможності та адаптації до умов цифрової економіки.

ЗАСТОСУВАННЯ БІЗНЕС-ІННОВАЦІЙ І ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ РИЗИКІВ У ТОРГІВЛІ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

НАТАЛЯ ЗАХАРЧЕНКО — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Дослідження теоретичних і прикладних аспектів інтеграції бізнес-інновацій, дизайн-мислення та методів штучного інтелекту для підвищення ефективності оцінки та прогнозування підприємницьких ризиків у торгівлі. Методика. Методологічну основу дослідження становлять системний підхід до управління ризиками, методи аналізу та узагальнення наукових джерел, а також інструменти штучного інтелекту, зокрема машинне навчання, нейронні мережі, експертні системи та обробка природної мови для аналізу великих обсягів даних. Результати. Встановлено, що традиційні підходи до оцінки підприємницьких ризиків у торгівлі є недостатньо ефективними в умовах високої динаміки ринкового середовища. Обґрунтовано доцільність інтеграції бізнес-інновацій і принципів дизайн-мислення з технологіями штучного інтелекту для підвищення якості аналізу та прогнозування ризиків. Запропоновано концептуальні моделі взаємодії інноваційних підходів і цифрових технологій, що сприяють підвищенню гнучкості та адаптивності управлінських рішень у торговельних організаціях. Наукова новизна. Полягає в розвитку підходів до оцінки підприємницьких ризиків у торгівлі шляхом інтеграції дизайн-мислення, бізнес-інновацій та методів штучного інтелекту, що дозволяє більш ефективно виявляти приховані закономірності та формувати обґрунтовані управлінські рішення. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані торговельними підприємствами для вдосконалення систем управління ризиками, підвищення точності прогнозування ринкових змін і адаптації стратегій розвитку до умов цифровізації та глобалізації.

АДАПТИВНА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ АВТОМАТИЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ У БУДІВНИЦТВІ

Данііл Подкопаєв — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Розробити теоретико-методичні засади адаптивної системи показників для моніторингу економічної ефективності автоматизації бізнес-процесів будівельних підприємств на базі платформи швидкого створення додатків (Low Code) «Creatio» з урахуванням галузевих особливостей, динаміки проектів та стадій впровадження. Методика. Дослідження базується на застосуванні системного підходу, методів економіко-математичного моделювання, таксономії, експертних оцінок та порівняльного аналізу «до/після» впровадження автоматизації. Визначення ключових показників здійснювалося з урахуванням специфіки будівельних бізнес-процесів: договірна робота, кошторисне нормування, управління поставками, контроль виконання етапів. Результати. Запропоновано трирівневу адаптивну систему показників (операційний, тактичний, стратегічний рівні), яка включає кількісні та якісні індикатори: скорочення часу узгодження договорів, зниження операційних витрат управління, підвищення оборотності складських запасів, зменшення відхилень фактичних витрат від кошторису. Розроблено методику розрахунку інтегрального показника економічної ефективності з адаптивними ваговими коефіцієнтами. Виконано апробацію системи на умовному прикладі будівельної компанії, що підтвердило її працездатність. Наукова новизна. Вперше обґрунтовано адаптивну систему показників моніторингу економічної ефективності автоматизації бізнес-процесів у будівництві, що, на відміну від існуючих статичних моделей, враховує зміну пріоритетів залежно від типу будівельних проектів (житлове, промислове, інфраструктурне), масштабу підприємства та етапу впровадження платформи «Creatio». Практична значимість. Розроблена система може бути впроваджена в діяльність будівельних компаній для оперативного моніторингу окупності автоматизації, обґрунтування управлінських рішень щодо подальшої цифрової трансформації та підвищення прозорості ресурсного забезпечення проектів.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРУ ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У БУДІВНИЦТВІ

Антон АРТЕМЕНКО — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою статті є обґрунтування методичних засад вибору економіко-організаційних моделей публічно-приватного партнерства у будівництві на основі порівняльного аналізу інституційних, контрактних, фінансово-економічних та управлінських підходів до структуризації інфраструктурних проєктів. Методика. Методологічну основу дослідження становлять системний підхід, порівняльний інституційний аналіз, структурно-функціональне узагальнення моделей ППП, аналіз життєвого циклу будівельного об’єкта, систематизація механізмів винагороди приватного партнера, узагальнення міжнародних підходів до оцінювання цінності за гроші та побудова авторської матриці вибору моделі для проєктів розвитку й відбудови інфраструктури. Емпіричну базу сформовано на основі нормативно-правових положень щодо ППП в Україні, аналітичних матеріалів міжнародних організацій, наукових праць українських і зарубіжних авторів та результатів порівняльних досліджень ефективності різних методів реалізації будівельних проєктів. Результати. Доведено, що економіко-організаційну модель ППП у будівництві доцільно розглядати не як окрему договірну форму, а як цілісну конфігурацію інституційних ролей, контрактної структури за життєвим циклом об’єкта, фінансової архітектури, механізму повернення інвестицій, матриці розподілу ризиків, системи стимулів, показників результативності та процедур управління змінами. Встановлено, що вибір моделі ППП залежить від характеру об’єкта, прогнозованості попиту, бюджетної спроможності публічного партнера, можливості передання ризиків приватній стороні, очікуваного ефекту оптимізації витрат життєвого циклу та рівня інституційної готовності до контрактного управління. Узагальнено моделі ППП за охопленням стадій проєктування, будівництва, фінансування, експлуатації й утримання, а також за механізмом винагороди, зокрема платежами користувачів, платежами за доступність і змішаними схемами. Наукова новизна. Запропоновано авторський підхід до вибору моделі ППП, який поєднує скринінг придатності проєкту, вибір механізму винагороди, визначення охоплення життєвого циклу та налаштування системи врядування, моніторингу і перегляду умов договору. Практична значимість. Практична цінність результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу органами влади, територіальними громадами, будівельними підприємствами та приватними партнерами під час відбору проєктів ППП, підготовки техніко-економічних обґрунтувань, формування портфелів відбудови й підвищення прозорості управління інфраструктурними активами. Практичне застосування методики проілюстровано на прикладі інфраструктурного проєкту для майбутнього індустріального парку, що конкретизує вибір змішаної економіко-організаційної моделі, розподіл ризиків, партнерську конфігурацію та групи контрольних індикаторів результату без розкриття параметрів конкретного кейсу.

ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ТА ЕФЕКТИВНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПОРТИВНИХ ОБ’ЄКТІВ

ВОЛОДИМИР ЛИЧ, ГАННА ШПАКОВА, ІННА СЕРВАТИНСЬКА — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних і прикладних засад використання публічно-приватного партнерства як інструменту розвитку, модернізації та ефективної експлуатації спортивних об’єктів з урахуванням економічної, організаційної та соціальної результативності. Методика. Методологічну основу дослідження становлять системний підхід, порівняльний аналіз, структурно-функціональне узагальнення, аналіз вигід і витрат, метод порівняння з публічною альтернативою, дисконтування грошових потоків, табличне моделювання, інтегральне оцінювання ефективності, кваліметричне експертне оцінювання з розподілом 100 балів між блоками та перевірка узгодженості думок експертів за коефіцієнтом конкордації. Результати. Доведено, що публічно-приватне партнерство у сфері спортивної інфраструктури не повинно розглядатися лише як спосіб позабюджетного фінансування будівництва, оскільки його економічний зміст розкривається через поєднання життєвого циклу об’єкта, розподілу ризиків, довгострокових експлуатаційних зобов’язань, показників доступності, якості послуг і суспільної корисності. Запропоновано систему показників оцінювання ефективності ППП-проєктів спортивних об’єктів, обґрунтовано вагові коефіцієнти 0,40 / 0,30 / 0,30 на основі експертного опитування та підтверджено достатню узгодженість експертних оцінок. Наукова новизна. Розроблено авторську структурно-логічну модель оцінювання ефективності публічно-приватного партнерства у спортивній інфраструктурі, в якій поєднано фінансову результативність, бюджетну стійкість, експлуатаційну готовність, соціальну доступність, інклюзивність, вплив на здоров’я населення та кваліметричну верифікацію ваг показників. Практична значимість. Запропонований підхід може бути використаний органами місцевого самоврядування, державними замовниками, балансоутримувачами спортивних споруд і потенційними приватними партнерами під час підготовки техніко-економічного обґрунтування, конкурсної документації, договорів ППП і системи ключових показників результативності експлуатації спортивних об’єктів.

ІНТЕГРАЦІЯ АУДИТУ, ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПУБЛІЧНИМ І ПРИВАТНИМ СЕКТОРОМ

Людмила САХНО — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета: дослідити теоретичні та прикладні засади інтеграції аудиту, бухгалтерського обліку та фінансового контролю в системі управління публічним і приватним секторами в умовах цифрової трансформації та обґрунтувати концептуальну модель їх поєднання. Методика: застосовано системний, порівняльний і структурно-логічний аналіз, узагальнення наукових підходів, порівняльний аналіз міжнародного досвіду, а також аналіз статистичних даних Рахункової палати та Держаудитслужби України з використанням елементів ризик-орієнтованого підходу. Результати: встановлено, що фрагментарність функціонування обліку, аудиту та контролю призводить до дублювання процедур, роз’єднаності інформаційних систем і зниження ефективності управлінських рішень; виявлено значний дисбаланс між виявленими порушеннями (до 217,5 млрд грн) і рівнем їх відшкодування (близько 35%), а також зростання превентивної складової контролю (до 22,4 млрд грн), що свідчить про поступовий перехід до превентивної моделі управління; доведено доцільність переходу до інтегрованої цифрової моделі на основі єдиної data-платформи та аналітичного модуля Risk Engine, що забезпечує скорочення витрат на 15–30%, часу обробки даних на 30–40% і підвищення точності інформації до 90–95%, а також посилення синергійного ефекту між контрольними функціями та формує основу переходу до data-driven governance і безперервного аудиту в реальному часі. Наукова новизна полягає у розробленні концептуальної моделі інтеграції обліку, аудиту та фінансового контролю як єдиної інформаційно-аналітичної системи з використанням continuous auditing, ризик-орієнтованої аналітики та цифрових платформ. Практична значимість полягає у можливості впровадження запропонованої моделі в органах державного управління та суб’єктах господарювання для підвищення прозорості, ефективності фінансового контролю, якості управлінських рішень та мінімізації ризиків у публічному і приватному секторах, на макро- і мікрорівні, забезпечення стійкості фінансової системи в умовах зростання ризиків і цифрових трансформацій та підвищення інституційної спроможності системи.

РОЗВИТОК ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ ДЛЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

Валентина ЯСИШЕНА, Оксана БАЛАЗЮК, Алла ДОЛЮК — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Розкрити визначення обліково-аналітичної системи циркулярної економіки (далі - ЦЕ) на підприємстві і обґрунтувати концептуальні підходи до її формування через виокремлення основних компонентів. Методика. Використано міждисциплінарний підхід, що поєднує положення фінансового і управлінського обліку, аналізу, аудиту, контролю відповідності ESG, екологічного менеджменту та концепції циркулярної економіки. Застосовано метод моделювання, що дозволив сформувати обліково-аналітичну систему забезпечення функціонування підприємства в умовах ЦЕ, відобразити її структурні елементи, взаємозв’язки між підсистемами та визначити інформаційні потоки для прийняття управлінських рішень. Використано абстрактно-логічний метод для формулювання висновків дослідження. Проведено аналіз наукової літератури з питань формування обліково-аналітичного забезпечення підприємств, розвитку управлінського та екологічного обліку, а також впровадження принципів ЦЕ. Результати. Зазначено, що розвиток методології обліково-аналітичного забезпечення циркулярної економіки має розроблятися з дотриманням принципів ЦЕ. Запропоновано обліково-аналітичну систему ЦЕ розуміти, як інтегрований комплекс взаємопов’язаних підсистем (обліку, аналізу, контролю та аудиту), що забезпечує збір та перетворення вхідних даних із внутрішнього та зовнішнього середовища, їх обробку з урахуванням екологічного обліку та обліку циркулярних процесів, аналітичне опрацювання та контроль з метою формування вихідної інформації для прийняття управлінських рішень, визначення рівня циркулярності та реалізації принципів циркулярної економіки з урахуванням потреб зацікавлених сторін. Окреслено напрями, що мають відображатися в підсистемі обліку (фінансовий облік, управлінський облік, у т. ч. екологічний облік (ЕМА), облік циркулярних процесів та податкові розрахунки). Зауважено, що підсистема аналізу включає фінансовий, управлінський та податковий аналіз. В частині управлінського аналізу будуть аналізуватися екологічні показники та результати реалізації циркулярних процесів. Зазначено, що підсистема контролю і аудиту має забезпечувати формування достовірної інформації про екологічний облік та облік циркулярних процесів, що реалізується через зовнішній і внутрішній аудит, контроль відповідності ESG, екологічний аудит. Наукова новизна. Вперше сформовано визначення обліково-аналітичної системи підприємства, функціонуючої за принципами циркулярної економіки. Розроблено і охарактеризовано концептуальну модель обліково-аналітичної системи циркулярної економіки підприємства з виокремленням комплексу взаємопов’язаних підсистем (обліку, аналізу, контролю та аудиту), їх взаємодії та зв’язків. Практична значимість. Результати дослідження вказують на те, що застосування інтегрованого комплексу взаємопов’язаних підсистем, які входять до обліково-аналітичної системи циркулярної економіки на підприємстві, сприятиме зменшенню витрат, якісному відстеженню обсягів відходів, оптимізації матеріальних потоків, плануванню повторного використання ресурсів, визначенню ефективності рециклінгу, визначенню зон, що зменшують споживання ресурсів, підвищенню екологічної стійкості підприємства тощо.

УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ НА ЗАСАДАХ ГРЕЙДОВОЇ СИСТЕМИ: АНАЛІТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ

ВІКТОРІЯ ВАРЕНИК — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Анотація. У статті досліджено комплексні механізми трансформації системи професійного розвитку персоналу сучасних консалтингових компаній в умовах стрімкої цифровізації та динамічних змін глобального бізнес-середовища. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу від уніфікованих методів підготовки кадрів до персоналізованих моделей, що базуються на об’єктивній оцінці компетенцій. Мета. Обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробка прикладного інструментарію управління бізнес-процесами розвитку персоналу на основі впровадження персоналізованих освітніх траєкторій у межах грейдової системи. Методика. Методологічну базу дослідження склали принципи системного аналізу, концепція процесного підходу та методи експертного оцінювання. Для забезпечення високої надійності та об’єктивності вибору ключових компетенцій у роботі застосовано апарат непараметричної статистики, зокрема розрахунок коефіцієнта конкордації Кендалла для перевірки узгодженості думок експертів та верифікацію статистичних гіпотез за критерієм Пірсона. Економічне обґрунтування отриманих результатів та оцінка інвестиційної привабливості запропонованих змін здійснювалися за допомогою методів інвестиційного аналізу, включаючи розрахунок індексу ROI та терміну окупності (Payback period). Результати. Запропоновано та апробовано авторський алгоритм побудови грейдової системи як послідовного та замкненого бізнес-процесу з інтегрованими точками валідації та циклами зворотного зв’язку. На прикладі консалтингової компанії у сфері оподаткування та права верифіковано чотирирівневу ієрархію професійної майстерності (Grade I–IV) та розроблено детальну матрицю дескрипторів за пріоритетними компетенціями: комунікабельність, клієнтоорієнтованість та стратегічне ведення перемовин. Підтверджено високу узгодженість думок експертної групи (W = 0,91) та статистично доведено об’єктивність сформованого рейтингу компетенцій. Встановлено, що впровадження персоналізованої моделі навчання дозволяє забезпечити індекс віддачі інвестицій на рівні 860% при терміні окупності витрат 1,4 місяця. Наукова новизна. Дістала подальшого розвитку концепція персоналізованого навчання персоналу через формалізацію алгоритму переходу між кваліфікаційними рівнями (грейдами) як саморегульованого бізнес-процесу, що мінімізує вплив суб’єктивізму на етапах оцінювання та планування професійного зростання фахівців. Практична значимість. Розроблений інструментарій дозволяє підприємствам консалтингового сектору суттєво оптимізувати витрати на навчання шляхом точного усунення конкретних «компетентнісних розривів», забезпечуючи при цьому зростання продуктивності праці, зміцнення кадрового резерву та підвищення загальної ринкової капіталізації людського капіталу організації.

СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ HR-МЕНЕДЖМЕНТУ В ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ

Г.Я. ІЛЬНИЦЬКА-ГИКАВЧУК — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Полягає у визначенні основних складових HR-менеджменту туристичних підприємств, обґрунтуванні принципів сучасного управління персоналом, аналізі сучасних HR-інструментів, а також виявленні ризиків їх впровадження та напрямів антикризового управління персоналом у туристичному бізнесі. Методика. Дослідження ґрунтується на використанні аналізу і синтезу, системного підходу, порівняльного аналізу, узагальнення наукових джерел. Результати. Визначено основні принципи сучасного HR-менеджменту у туристичній індустрії, серед яких стратегічна інтеграція HR-політики із загальною стратегією підприємства, людиноцентричність, цифровізація HR-процесів, компетентнісний підхід, гнучкість і адаптивність, безперервне навчання персоналу, орієнтація на результативність, формування бренду роботодавця та принципи сталого розвитку. Визначено проблеми, з якими стикається HR-менеджмент в туристичній індустрії. Розкрито сучасні HR-інструменти та основні ризики їх впровадження, зокрема організаційно-економічні, кадрові, соціально-психологічні та кіберризики. Наукова новизна. Сформовано вибір HR-інструментів на різних стадіях життєвого циклу туристичного підприємства та умов кризового середовища. Практична значимість отриманих результатів полягає у можливості їх використання туристичними підприємствами для формування ефективної HR-стратегії на різних стадіях життєвого циклу туристичного підприємства та в кризових умовах.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРАТЕГІЙ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ У СЕГМЕНТІ B2B: ІНСТРУМЕНТАРІЙ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПОВЕДІНКОВІ АСПЕКТИ

ЮЛІЯ ТАТАРИНЦЕВА, СВІТЛАНА ЧЕРНОБРОВКІНА — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Метою дослідження є аналіз трансформаційних процесів у стратегіях маркетингових комунікацій у B2B-сегменті в умовах цифровізації економіки, а також пошук механізмів інтеграції принципів поведінкової економіки та інноваційного менеджменту для підвищення ефективності взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності. Методика дослідження ґрунтується на систематизації теоретичних підходів до маркетингових комунікацій, аналізі сучасних тенденцій маркетингу та узагальненні кращих практик B2B-компаній із використанням порівняльного аналізу традиційних та цифрових каналів взаємодії. Результати дослідження полягають у визначенні ключових напрямів трансформації комунікаційних стратегій (від масових повідомлень до персоналізованих мультиканальних взаємодій на основі даних) та обґрунтуванні ролі технологій штучного інтелекту, контент-маркетингу й account-based marketing (ABM) у підвищенні результативності B2B-комунікацій. Додатково обґрунтовано концептуальну модель формування маркетингово-комунікаційної політики, що базується на синергії інноваційного інструментарію, ШІ та концепції економіки вражень, що дозволяє створювати додаткову цінність і незабутній клієнтський досвід у переговорних процесах. Підкреслено важливість переходу до доказового маркетингу та використання бізнес-орієнтованих метрик (MQL, SQL, ROI, LTV) для обґрунтування маркетингових бюджетів в умовах цифрової трансформації. Наукова новизна полягає у систематизації трансформаційних змін у B2B-маркетингових комунікаціях та виявленні взаємозв'язку між рівнем цифрової зрілості підприємства, впровадженням інноваційних моделей управління та результативністю комунікаційних стратегій у контексті ірраціональної поведінки споживачів. Практична значимість визначається можливістю застосування розроблених підходів для формування ефективної маркетингово-комунікаційної політики промислових підприємств та компаній сфери послуг, зокрема для нівелювання когнітивних упереджень у B2B-переговорах та вдосконалення стратегій просування інноваційної продукції в умовах воєнної економіки та повоєнного відновлення України.

ВЗАЄМОДІЯ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ: ТЕОРЕТИКО-ІГРОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ КООРДИНАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ

ОКСАНА ЛЯШЕНКО, ОЛЬГА ДЕМ’ЯНЮК — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено стратегічну взаємодію України та Європейського Союзу в контексті реалізації Європейського зеленого курсу (European Green Deal, EGD) як координаційну проблему, де взаємовигідна кооперація є можливою, але ризикованою через невизначеність щодо дій партнера. Мета статті — на основі статистичного аналізу екологічних та економічних показників України ідентифікувати параметри координаційної проблеми та застосувати теоретико-ігрову модель Stag Hunt для визначення умов досягнення кооперативної рівноваги у взаємодії Україна–ЄС у межах EGD. Методи дослідження включають статистичний аналіз динаміки викидів парникових газів, показників енерго- та вуглецеємності й структури торгівлі з ЄС; формалізацію стратегій сторін у грі Stag Hunt; калібрування параметрів гри на основі реальних даних; аналітичне виведення рівноваг Неша та порогових імовірностей координації; аналіз чутливості; а також розгляд секвенційної версії гри з лідерством ЄС і визначення субігрової досконалої рівноваги (SPNE). Результати показують, що Україна характеризується значним скороченням викидів з 1990 року (на 62,5%) за збереження високої вуглецеємності ВВП (0,24 кг CO₂/$, на 71% вище рівня ЄС) та структурної залежності від експорту до ЄС (€24,5 млрд у 2024 р., з помітною часткою CBAM-релевантних товарів). Калібрована матриця виграшів відображає дві рівноваги Неша: кооперативну (9; 13) та некооперативну (2; 3) млрд €/рік. Порогові ймовірності координації становлять q* = 54,5% для України та p* = 41,7% для ЄС. Аналіз чутливості демонструє, що збільшення частки вигод України та зниження втрат від односторонньої кооперації істотно розширюють область кооперації. У секвенційній грі лідерство ЄС через механізм попередніх зобов’язань забезпечує досягнення кооперативної SPNE. Наукова новизна полягає в теоретико-ігровій формалізації взаємодії Україна–ЄС у рамках EGD як гри Stag Hunt, з емпіричною калібровкою та аналітичним визначенням порогів координації. Практична значущість результатів полягає в обґрунтуванні умов досяжності кооперації, зокрема орієнтовного мінімального масштабу фінансової підтримки (€12–15 млрд на рік), перехідних режимів CBAM та інституційних гарантій доступу до ринку ЄС.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ РИЗИКІВ ТА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

О. ПАУК — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Обґрунтувати засад формування системи економічної безпеки підприємств залізничного транспорту з урахуванням ризиків та невизначеності економічного середовища, дослідити адаптивно-інтегровану модель управління економічними ризиками в системі економічної безпеки підприємств залізничного транспорту. Методика. Застосовано системний підхід, який дозволив розглядати економічну безпеку як цілісну систему, інтегровану з управлінням ризиками. Методи аналізу та синтезу використано для узагальнення теоретичних підходів, а порівняльний аналіз — для виявлення відмінностей між функціонуванням системи в стабільних умовах і в умовах кризи. Для систематизації економічних ризиків застосовано методи класифікації та групування. Оцінювання ризиків здійснювалося з використанням економіко-математичних методів, експертних оцінок і матричного підходу. Результати. Виявлено, що система економічної безпеки підприємств залізничного транспорту у стабільних умовах має реактивний характер, а в умовах високої невизначеності стає адаптивною, проактивною та динамічною. Систематизовано економічні ризики підприємств залізничного транспорту за групами: фінансово-економічні, тарифні, інвестиційні, операційні та зовнішні, а також визначено їх специфіку та особливості управління в умовах кризи. Розроблено адаптивно-інтегровану модель управління економічними ризиками, яка поєднує проактивний, сценарний та ризик-орієнтований підходи. На її основі запропоновано інструменти для своєчасного виявлення загроз, оцінки їх впливу та прийняття ефективних управлінських рішень, що підвищує стійкість і гнучкість підприємств залізничного транспорту. Наукова новизна. Вперше поєднано проактивний, сценарний та ризик-орієнтований підходи, що дозволяє враховувати динамічність зовнішнього середовища, взаємозалежність ризиків та галузеву специфіку залізничного транспорту. Запропоновано структурні елементи та інструментарій адаптивно-інтегрованої моделі, які забезпечують своєчасне виявлення загроз, оцінку їх впливу, розробку управлінських рішень та постійну адаптацію системи до змін економічного середовища. Це дозволяє підвищити ефективність управління економічною безпекою та стійкість підприємств до зовнішніх і внутрішніх ризиків. Практична значимість. Результати дослідження дозволяють впроваджувати адаптивно-інтегровану модель управління економічними ризиками на підприємствах залізничного транспорту для підвищення їх економічної безпеки. Модель забезпечує своєчасне виявлення загроз, оцінку ризиків, розробку ефективних управлінських рішень та адаптацію системи до змін економічного середовища. Впровадження запропонованого підходу сприяє зміцненню фінансової стійкості підприємств, зменшенню їх вразливості до зовнішніх та внутрішніх загроз і забезпечує безперервне функціонування навіть в умовах високої невизначеності та кризових явищ.

ТРАНСПОРТНІ ХАБИ В СИСТЕМІ ПАСАЖИРСЬКИХ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ: ІННОВАЦІЇ, РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

В. БОБИЛЬ, О. МАТУСЕВИЧ — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Обґрунтувати напрями впровадження інноваційних технологій у діяльність транспортних хабів та надати рекомендації щодо інтеграції інновацій і ризик-менеджменту з метою підвищення ефективності пасажирських перевезень. Методика. Застосовано системний підхід, який дозволяє розглядати транспортні хаби як комплексну інтегровану систему пасажирських перевезень, що поєднує технологічні, організаційні та сервісні компоненти. Використано методи аналізу та синтезу для узагальнення теоретичних підходів до управління хабами, а порівняльний аналіз дозволив оцінити ефективність певних підходів до ризик-менеджменту та впровадження інновацій. Для ідентифікації та класифікації ризиків застосовано аналітичні методи. Результати. Виявлено, що сучасні транспортні хаби функціонують ефективніше за умови інтеграції інноваційних технологій із системним управлінням ризиками. Систематизовано основні ризики пасажирських перевезень: операційні, технічні, фінансові, безпекові, екологічні та соціальні, а також визначено специфіку управління ними. Розроблено рекомендації щодо цифровізації процесів, автоматизації, впровадження інтелектуальних транспортних систем, клієнтоорієнтованих сервісів та адаптивного управління. Інтеграція цих напрямів дозволяє підвищити пропускну спроможність хабів, зменшити затримки, забезпечити безпеку пасажирів і підвищити загальну ефективність пасажирських залізничних перевезень. Наукова новизна. Запропоновано комплексний підхід, який поєднує інноваційні технології та ризик-менеджмент у системі транспортних хабів, враховуючи динамічність пасажиропотоків, технологічні та соціальні ризики, а також орієнтацію на підвищення якості обслуговування. Розроблено структурні напрями та інструменти інтеграції, що забезпечують своєчасне виявлення ризиків, оцінку їх впливу та розробку ефективних управлінських рішень. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для впровадження комплексного підходу до управління транспортними хабами в системі пасажирських залізничних перевезень, що забезпечує ефективне прогнозування та мінімізацію ризиків, підвищує пропускну спроможність, безпеку та якість обслуговування пасажирів. Реалізація запропонованого підходу сприяє підвищенню конкурентоспроможності залізничного транспорту та стійкості хабів до зовнішніх і внутрішніх факторів.

СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

В. В. КАПУСТЯН, О. О. ОХРІМЕНКО — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Метою статті є проведення порівняльного аналізу стратегій сталого розвитку, імплементації інструментів ESG (Environmental, Social, and Governance) та впровадження інновацій провідними європейськими залізничними операторами з метою розробки науково обґрунтованих рекомендацій стосовно екологічної, соціальної та технологічної модернізації АТ «Укрзалізниця» в умовах повоєнного відновлення та інтеграції до Трансєвропейської транспортної мережі (TEN-T). Методика. У процесі роботи використано методи аналізу та синтезу при виборі індикаторів сталого розвитку, контент-аналіз нефінансової звітності операторів, методи економічного аналізу для оцінки інвестиційних проєктів, а також порівняльний аналіз із застосуванням системи питомих показників для нівелювання асиметрії масштабів залізничних мереж. Результати. На основі аналізу діяльності SNCF та Deutsche Bahn виявлено ключові вектори їхньої стійкості: масштабне залучення капіталу через «зелені» облігації та впровадження технологій Індустрії 4.0. Встановлено, що для АТ «Укрзалізниця» в умовах енергетичного дефіциту критичним параметром стійкості є потужність енергетичної автономії мережі. Проаналізовано трансформацію інвестиційних пріоритетів українського оператора: від реактивного усунення наслідків у 2020 р. до проактивного формування екосистеми резильєнтності, енергонезалежності та соціальної інклюзивності у 2026 р. Наукова новизна полягає в удосконаленні методичного підходу до оцінювання конкурентоспроможності залізничних підприємств через впровадження системи взаємопов’язаних питомих показників (вуглецеємності транспортної роботи та потужності енергетичної автономії), що дозволяє об’єктивно зіставляти операторів із різним масштабом інфраструктури та рівнем технологічного розвитку. Практична значимість результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі трансформації капітальних інвестицій як стратегічного орієнтиру для повоєнної відбудови залізничної галузі України відповідно до стандартів ЄС.

АДАПТИВНЕ ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТА ВОЄННОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

О.І. БОБИРЬ, В.О. ЗАДОЯ — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Стаття присвячена розробці теоретично обґрунтованих і практично орієнтованих підходів до формування системи адаптивного фінансового менеджменту на підприємствах транспорту в умовах сучасної світової кризи. Методика. У процесі дослідження застосовувались методи системного аналізу, порівняльного фінансового аналізу та SWOT-аналізу, що дозволило комплексно оцінити фінансовий стан транспортних підприємств в умовах перманентної нестабільності. Результати. Досліджено вплив глобальних кризових явищ на фінансовий стан підприємств транспортної галузі; проведено комплексний аналіз динаміки ключових фінансових показників АТ «Укрзалізниця» за 2021–2025 роки, який виявив системне погіршення ліквідності, фінансової стійкості та рентабельності; розроблено адаптивну модель фінансового менеджменту підприємств залізничного транспорту, структуровану за шістьма ієрархічними блоками: моніторинг ризиків, сценарне планування, адаптивні підсистеми управління, формування інтегрованого плану, реалізація через казначейський контроль та оцінка відхилень. Наукова новизна. Обґрунтовано концептуальні засади адаптивного фінансового менеджменту транспортних підприємств, що інтегрують інструменти Value-at-Risk, стрес-тестування, ковзного бюджетування та ризик-скоригованого NPV в єдину управлінську систему з механізмом безперервного зворотного зв'язку; запропоновано систему класифікації кризових факторів за макроекономічними, геополітичними та галузевими групами з відповідними кількісними індикаторами їх впливу на фінансовий стан підприємств. Практична значимість. Розроблені рекомендації щодо впровадження інтегрованої ERP-системи з модулями бюджетування та казначейства, переходу на ковзне бюджетування, запровадження DSCR-моніторингу та системи KPI фінансового блоку є безпосередньо застосовними у практиці управління АТ «Укрзалізниця» та інших великих підприємств транспортної галузі

АДАПТИВНА МОДЕЛЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ РЕЗИЛІЄНТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ В УМОВАХ ПОЛІКРИЗИ

Д. С. КОРОЛЬОВ — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Розроблення адаптивної моделі забезпечення організаційної резилієнтності підприємств транспортного машинобудування в умовах полікризи. Методика. Для досягнення поставленої мети використано такі методи: теоретичне узагальнення та критичний аналіз наукових праць з проблематики організаційної резилієнтності, динамічних здатностей, кризового управління та життєздатності ланцюгів постачання; індексний метод; економіко-математичне моделювання; аналіз відкритих статистичних і аналітичних даних України. Результати. Обґрунтовано доцільність переходу від фрагментарного антикризового управління до адаптивної моделі організаційної резилієнтності, спеціально придатної для підприємств транспортного машинобудування. Запропоновано структуру внутрішнього індексу резилієнтності, що охоплює управління виробничою безпекою і нормативною відповідністю, оперативну гнучкість, технологічне навчання та інновації, забезпечення безперервності діяльності, а також стійкість ланцюгів постачання. Доведено, що зростання номінальних результатів діяльності не заперечує посилення полікризового впливу, а лише відображає іншу конфігурацію адаптації підприємств. Наукова новизна. Удосконалено підхід до оцінювання організаційної резилієнтності підприємств транспортного машинобудування шляхом поєднання індексної логіки внутрішньої стійкості із зовнішнім коригувальним контуром полікризового тиску. Практична значимість. Запропонована модель може бути використана керівництвом підприємств транспортного машинобудування як аналітичний інструмент для діагностики рівня резилієнтності, сценарного планування, визначення пріоритетів розподілу ресурсів між безпекою, безперервністю, гнучкістю, навчанням та стійкістю постачання.

ТРАНСФОРМАЦІЯ КЛІЄНТСЬКОГО ДОСВІДУ В АВІАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІНТЕГРАЦІЇ ЦИФРОВИХ РІШЕНЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН

Лариса ДОКІЄНКО, Олег ТРЮХАН, Сергій СЕЛІЩЄВ — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою статті є наукове обґрунтування стратегічного взаємозв’язку між інтеграцією передових цифрових рішень та необхідними організаційними трансформаціями для максимізації якості клієнтського досвіду в умовах радикальної технологічної перебудови авіаційної галузі. Стаття спрямована на доведення того, що сучасний клієнтський досвід є не просто сукупністю сервісних точок, а стратегічним активом і безшовною цифровою екосистемою. Методика. Дослідження базується на системному підході до аналізу цифрової зрілості авіакомпаній. Методологія включає концептуальне моделювання трансформаційних процесів, критичний аналіз галузевих показників та синтез успішних міжнародних кейсів впровадження штучного інтелекту, біометрії та IoT. Також застосовано методи математичного моделювання для розробки формул оцінки фінансової ефективності цифрових інвестицій. Результати. Визначено шість фундаментальних компонентів трансформації: стратегічне лідерство, аналітика даних, персоналізація, омніканальність, операційна інтеграція, а також цифрова корпоративна культура та компетенції. Розроблено поетапну дорожню карту, що складається з семи взаємопов’язаних кроків – від діагностики ІТ-інфраструктури до повної екосистемної інтеграції. Виявлено ключові управлінські виклики, зокрема «тінь застарілих систем», кадрові бар’єри та ризики приватності даних, які стають причиною невдачі більшості цифрових ініціатив. Наукова новизна. У статті вперше обґрунтовано механізм практичної синергії між впровадженням конкретних технологій (AI, біометрія, блокчейн) та глибокою реконфігурацією внутрішніх бізнес-процесів авіапідприємства. Доведено необхідність переходу від моделі ізольованих IT-проектів до культури володіння цифровим продуктом, де технологічні зміни відбуваються паралельно з трансформацією кадрової моделі та реінжинірингом ролей персоналу. Практична значимість. Розроблено комплексну систему метрик для оцінки ефективності трансформації, включаючи специфічні показники: рентабельність інвестицій у цифрові технології (RODI), рівень використання цифрових технологій, рівень доходів від цифрових каналів та індекс зусиль клієнта. Сформовані рекомендації щодо пріоритезації продуктової моделі та використання даних як стратегічного активу. Зроблено висновок, що лише ті авіаперевізники, які зможуть гармонізувати інтеграцію інновацій із глибокою організаційною перебудовою та культурою цифрового продукту, створять стійку конкурентну перевагу на авіаційному ринку.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

Л. В. МАРЦЕНЮК, Т. Ю. ЧАРКІНА — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Обґрунтування доцільності впровадження системи транспортних пасажирських ХАБів для забезпечення розвитку мультимодальних пасажирських перевезень і туризму, та розробка концептуальної моделі залізничного туризму як напряму диверсифікації пасажирських перевезень. Методика. Для вирішення нашого завдання використовується методичний підхід організації пасажирських перевезень, також автори в даній роботі застосували системний підхід, що дозволить визначити обсяг необхідних функцій, які мусить виконувати пасажирський ХАБ, використані методи класифікації, систематизації та моделювання. Результати. Визначено економічних та соціальних вигоди від організації мультимодальних пасажирських перевезень для населення, перевізників, стейхолдерів та держави. Сформовано основні напрямки інновацій в пасажирських перевезеннях на залізничному транспорті для збільшення привабливості та конкурентоспроможності галузі. Запропановано модель залізничного туризму. Наукова новизна. Сформовано концептуальні засади розвитку мультимодальних пасажирських перевезень в урахуванням Євроінтеграції України. Розроблено концептуальну модель залізничного туризму як напряму диверсифікації пасажирських перевезень. Практична значимість отриманих результатів полягає у реалізація нових функцій пасажирських перевезень в Україні, що дозволить створити для пасажирів додаткові зручності та підвищити якість їх обслуговування за рахунок оптимізації графіку руху поїздів во взаємодії з іншими видами транспорту, зменшення терміну подорожі, надання додаткових трансферних перевезень пасажирів і надання послуг залізничного туризму

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УКРАЇНІ

Алла Василівна ТАРАСЮК — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Дослідження перспектив розвитку підприємств транспортної інфраструктури в Україні в умовах невизначеності та порушення логістичних маршрутів. Розробка заходів спрямованих на стабілізацію їх господарської діяльності та підвищення економічної безпеки. Методика. В роботі використано теоретичний аналіз, системний аналіз, статистичний аналіз абстрактно-логічне узагальнення. Результати. У роботі вивчено практичні аспекти розвитку підприємств транспортної інфраструктури в умовах продовження воєнного стану, порушення і втрати частини логістичних зав’язків та значної невизначеності протікання господарських процесів. Встановлено, що в умовах невизначеності і геополітичної нестабільності важливим чинником успішного функціонування вітчизняних підприємств транспортної інфраструктури є гнучкість та застосування новітніх технологій і цифровізації, що дозволить оперативно реагувати на економічну ситуацію та перемагати в умовах конкуренції Наукова новизна. В процесі аналізу діяльності підприємств транспортної інфраструктури встановлено їх ринкові переваги за умови цифровізації технологій, які застосовуються, та перспективи їх зростання. Практична значимість. Отримані результати дослідження можуть бути враховані при складанні планів розвитку підприємств транспортної інфраструктури

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОВІДНИХ ЗАЛІЗНИЧНИХ КОМПАНІЙ

Любов ЗГАЛАТ-ЛОЗИНСЬКА, Дмитро САХНО — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою статті є аналіз міжнародного досвіду інвестиційно-інноваційного розвитку провідних залізничних компаній та визначення напрямів його адаптації для українського залізничного транспорту в умовах війни, післявоєнного відновлення, європейської інтеграції та необхідності модернізації критичної інфраструктури. Методика. Методологічну основу дослідження становлять документальний бенчмаркінг, порівняльний інституційний аналіз, систематизація офіційних корпоративних звітів, нормалізація інвестиційних показників, експертне оцінювання цифрової, енергетичної, фінансової та операційної складових розвитку, а також побудова зваженого інтегрального індексу інвестиційно-інноваційного розвитку. Емпіричну базу сформовано на матеріалах Deutsche Bahn AG, SNCF Group, FS Italiane Group, ÖBB Holding AG та PKP Polskie Linie Kolejowe S.A. Результати. Доведено, що інвестиційно-інноваційний розвиток залізничних компаній формується не лише обсягами капітальних вкладень, а й здатністю трансформувати їх у цифрову зрілість, декарбонізацію, енергетичну стійкість, якість управління портфелем проєктів і поліпшення операційних результатів. Встановлено, що найвищий інтегральний показник має FS Italiane Group, тоді як Deutsche Bahn AG, SNCF Group, ÖBB Holding AG і PKP PLK демонструють різні поєднання інвестиційної потужності, технологічної зрілості, фінансової архітектури та сервісної ефективності. Обґрунтовано, для України пріоритетними є концентрація інвестиційних ресурсів на модернізації стратегічно важливих транспортних напрямів, поетапне впровадження цифрових двійників на критично важливих ділянках залізничної інфраструктури, забезпечення технічної сумісності з європейськими стандартами, диверсифікація джерел фінансування за рахунок державних, міжнародних і приватних ресурсів та формування спеціалізованого підрозділу з управління портфелем інвестиційно-інноваційних проєктів. Наукова новизна. Запропоновано інтегрований методичний підхід, який поєднує документальний бенчмаркінг провідних залізничних компаній із розрахунком зваженого індексу, що відображає взаємозв’язок інвестиційного ресурсу, технологічної зрілості, екологічної трансформації, фінансової стійкості й операційного ефекту. Практична значимість. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для формування національної матриці пріоритетів модернізації залізничного транспорту України, оцінювання інвестиційних проєктів, залучення європейських фінансових інструментів, підвищення стійкості інфраструктури та переходу від відновлення пошкоджених активів до побудови цифрової, низьковуглецевої й конкурентоспроможної залізничної системи.

МЕТОДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ СКЛАДОВИМИ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА ПІД ВПЛИВОМ РИЗИКІВ ВОЄННОГО ЧАСУ

ОЛЕКСІЙ ТУРУН, НАТАЛІЯ ЗАЧОСОВА — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Метою дослідження стала є конкретизація особливостей стратегічного управління функціональними складовими системи менеджменту підприємства під впливом ризиків воєнного часу. Методика. У процесі дослідження було використано такі методи, як контент-аналіз наукових джерел і літератури, узагальнення, систематизація та доповнення напрацювань вітчизняних і зарубіжних вчених у площині можливостей прийняття управлінських рішень, що здатні будуть масштабувати резильєнтність вітчизняних підприємств, посилити їх економічну стійкість, гарантувати збереження кадрового потенціалу, протидію економічним, політичним, соціальним ,демографічним та іншим ризикам і здатність до досягнення цілей сталого розвиту попри реалії воєнного часу. Використано графічний метод візуалізації окремих положень, припущень і висновків, отриманих у процесі дослідження. Результати. Узагальнено традиційні та інноваційні методи стратегічного менеджменту підприємств, які доцільно використовувати у реаліях воєнного часу. До традиційних методів віднесено SWOT-аналіз та різні його варіації, Модель п’яти сил конкуренції Майкла Портера, PEST-аналіз і його модифікації, матрицю Ігоря Ансоффа та матрицю Бостонської консалтингової групи. До інноваційних методів та нових поєднань традиційних методик пропонуємо віднести: резильєнтний менеджмент, який охоплює моделювання сценаріїв малоймовірних подій, стрес-тестування фінансових і кадрових ресурсів, підтримання безперервності бізнес-процесів, адаптивний та людиноцентрований HR-менеджмент, а також екосистемне стратегічне управління, що полягає в залученні ідей, персоналу і ресурсів із зовнішніх джерел, шеринг активів із партнерами, роботу на цифрових платформах та коопетицію; і врешті управління на основі аналізу даних, яке поєднує предикативну аналітику, зміни з використанням штучного інтелекту, застосування методу цифрових двійників та моніторинг показників OKR і KPI у режимі реального часу. Наукова новизна. Ідентифіковано особливості стратегічного управління функціональними складовими системи менеджменту підприємства, які роблять можливою адаптацію класичних бізнес-стратегій до впливу ризиків воєнного часу на досяжність їх цілей. Стратегічне управління з позиції процесного підходу запропоновано розуміти як безперервну серію взаємопов’язаних управлінських рішень і дій, спрямованих на досягнення підприємством стратегічних цілей і бажаного стану у майбутньому завдяки послідовності стадій аналізу, планування, формування, реалізації, моніторингу та контролю стратегії його функціонування та розвитку. Стратегічне управління з позиції системного підходу визначено як довгострокове управління підприємством як цілісною соціально-економічною системою, що складається із взаємопов’язаних і взаємозалежних функціональних підсистем (фінансової, системи HR, інноваційної, логістичної, антикризової, системи ризик-менеджменту та економічної безпеки, інформаційної, маркетингової, тощо), об’єкти та суб’єкти яких перебувають у постійній взаємодії для досягнення стратегічних цілей. Обґрунтовано потребу у гнучкому стратегічному менеджменті та мультиваріантності стратегій підприємств як важливих елементах адаптації стратегічного управління до постійного стану невизначеності та ризиків бізнес-середовища. Практична значимість. Представлені у дослідженні пропозиції можуть слугувати основою для розробки гнучких стратегій, моделей і сценаріїв сталого розвитку підприємств в Україні у воєнний час.

РОЗВИТОК МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ У СВІТІ НА ЗАСАДАХ СИНХРОМОДАЛЬНОСТІ ТА ЦИФРОВОЇ КООРДИНАЦІЇ

А. А. ПІНЧУК — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Розроблення концептуальних засад та науково-методичного інструментарію впровадження інноваційних підходів до організації мультимодальних перевезень на основі динамічної інтеграції, синхромодальної координації та цифрової підтримки управлінських рішень. Методика. Для досягнення поставленої мети використано методи теоретичного узагальнення і критичного аналізу наукових праць з проблем мультимодальності, цифрової логістики та управління транспортними мережами; системний підхід; структурно-функціональний аналіз; економіко-математичне моделювання. Результати. Обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарної координації перевезень до інтегрованої моделі управління мультимодальним транспортним ланцюгом, що враховує не лише витрати і час, а й ризик порушення перевезення та адаптивність маршрутної конфігурації. Запропоновано організаційно-технологічний підхід, заснований на створенні Центру динамічної мультимодальної синхронізації, який забезпечує поєднання координаційно-управлінського, інформаційно-аналітичного та операційного контурів. Розроблено багатокритеріальну змішано-цілочисельну лінійну модель оптимізації мультимодального транспортного ланцюга, придатну для вибору раціональної конфігурації перевезення в умовах високої невизначеності, збурень і потреби в оперативному переплануванні. Наукова новизна. Удосконалено підхід до організації мультимодальних перевезень шляхом поєднання синхромодальної логіки, цифрової інтеграції учасників і багатокритеріальної оптимізаційної моделі, у якій адаптивність транспортного ланцюга введено як окремий параметр вибору управлінського рішення. Практична значимість. Запропоновані положення можуть бути використані операторами мультимодальних перевезень, транспортно-логістичними компаніями та органами державного управління для маршрутизації вантажопотоків, резервування альтернативних логістичних плечей, розвитку цифрової інфраструктури та підвищення стійкості транспортної системи

ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

І.В. ФЕДОТОВА, Н.А. БОЧАРОВА, А.В. ЛІТВІНЄНКО — вт, 30 чер 2026 00:00:00 +0300

Мета. Метою статті є розробка та апробація комплексного і кількісного методичного підходу до стратегічного аналізу автотранспортного підприємства в умовах воєнного стану та післявоєнної трансформації, що поєднує інструменти SWOT-, PEST-аналізу та ризик-орієнтований підхід, з метою обґрунтування адаптивних стратегічних рішень. Методологія. Методологічною основою дослідження є застосування системного і структурно-логічного підходів, методів SWOT- і PEST-аналізу, а також кількісних інструментів багатокритеріального аналізу (MCDA). SWOT-аналіз використано для ідентифікації сильних і слабких сторін підприємства та можливостей і загроз зовнішнього середовища, PEST-аналіз – для деталізації впливу політичних, економічних, соціальних і технологічних чинників. Ризик-орієнтований підхід передбачав кількісне оцінювання ймовірності та сили впливу ризиків і побудову карти стратегічних ризиків (Risk Heat Map), що дозволило ранжувати пріоритети управлінських дій. Результати. У ході дослідження сформовано узагальнену матрицю SWOT-факторів, визначено інтегральні індекси можливостей і загроз, розраховано стратегічні індекси взаємодії (SO, ST, WO, WT) та ідентифіковано критичні зони ризиків. На основі цього визначено пріоритетні стратегічні напрямки розвитку підприємства та запропоновано адаптивні стратегії реагування на загрози в умовах кризової нестабільності. Наукова новизна. Наукова новизна полягає в інтегрованому поєднанні SWOT-, PEST-аналізу та ризик-орієнтованого підходу для кількісної оцінки стратегічної позиції автотранспортного підприємства, що дозволяє формувати обґрунтовані стратегічні альтернативи та знижує суб’єктивність управлінських рішень. Розроблено алгоритм стратегічного аналізу та адаптації підприємства в кризових умовах із визначенням пріоритетів управлінського реагування на ризики. Практична значущість. Запропонований підхід забезпечує інструмент для оцінки стану підприємства, ранжування ризиків і формування стратегій розвитку, придатний для практики управління автотранспортними підприємствами в умовах кризової нестабільності