ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЛІДЕРА В УМОВАХ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ: “HUMAN–AI LEADERSHIP” ЯК НОВА УПРАВЛІНСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15802/rtem2025/351795

Ключові слова:

продуктивність знаннєвої праці, калібрування довіри, психологічна безпека, управлінська комунікація, делегування, Copilot/ ChatGPT, генеративний штучний інтелект, human–AI leadership, емоційний інтелект

Анотація

Мета. Теоретично обґрунтувати “human-AI leadership” (лідерство «людина-ШІ») як інтегральну управлінську компетентність і пояснити, як емоційний інтелект (EI) модерує ефективність рішень, делегування та комунікації за умов використання генеративного ШІ (Copilot/ChatGPT) у корпоративному менеджменті. Методика. Використано концептуальне моделювання на перетині теорії емоційного інтелекту, психологічної безпеки та підходів до калібрування довіри в людино-ШІ взаємодії. Запропоновано “пакет B” швидкого емпіричного дизайну — онлайн-експеримент із рандомізацією доступу до GenAI у типових управлінських задачах (рішення, делегування, повідомлення для команди) та з паралельним вимірюванням EI керівника й показників trust calibration (калібрування довіри (до ШІ). Передбачено процедури зниження common method bias через рознесення вимірювань у часі (2 хвилі) та 180° оцінювання (керівник + підлеглі) як наступний етап валідації моделі. Результати. Сформульовано модель EI-модерованої людино-ШІ взаємодії, де EI підсилює позитивний ефект GenAI на якість управлінських рішень і комунікацій за умови правильної калібровки довіри й збереження психологічної безпеки команди; водночас за низького EI зростають ризики надмірної довіри до GenAI, “відчуженої” комунікації та погіршення делегування. Запропоновано операціоналізацію: інтенсивність використання GenAI; індекси якості делегування (ясність, межі відповідальності, критерії успіху), якості комунікації (емпатійність, тон, прозорість), індикатори психологічної безпеки та trust calibration. Наукова новизна. Уперше для корпоративного контексту запропоновано рамку “EI-driven trust calibration” як механізм, що пояснює, коли саме GenAI підвищує управлінську результативність, а коли створює управлінські помилки. Практична значимість. Результати придатні для корпоративних політик використання Copilot/ChatGPT, програм розвитку лідерства та HR-інструментів оцінювання “готовності керівника” до GenAI-делегування й GenAI-комунікації.

Біографії авторів

Л.C. ГОЛОВКОВА, Український державний університет науки і технологій

д.е.н., професор кафедри фінансів, обліку та психології

К. Є. ХАННУФ, Хортицької національної академії

PhD, викладач

Посилання

Kolomiiets, V., & Golovkova, L. (2017). The institutional content of the human capital of the national economy. Baltic Journal of Economic Studies, 3(5), 289–293. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2017-3-5-289-293

Brynjolfsson, E., Li, D., & Raymond, L. (2025). Generative AI at Work. The Quarterly Journal of Economics, 140(2), 889–942. https://doi.org/10.1093/qje/qjae044

Noy, S., & Zhang, W. (2023). Experimental evidence on the productivity effects of generative artificial intelligence. Science, 381(6654), 187–192. https://doi.org/10.1126/science.adh2586

OECD. (2025). The effects of generative AI on productivity, innovation and entrepreneurship. OECD Publishing.

Cui, K. Z., et al. (2024). Evidence from a Field Experiment with GitHub Copilot. MIT Generative AI Research (public report). https://economics.mit.edu/sites/default/files/inline-files/draft_copilot_experiments.pdf

Edelman, B. G., Bono, J., Peng, S., Rodriguez, R., & Ho, S. (2024). Randomized Controlled Trials for Microsoft Copilot for Security (whitepaper / SSRN version).

Coronado-Maldonado, I., et al. (2023). Emotional intelligence, leadership, and work teams. Heliyon, 9, e20356.… (article). https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e20356

Gerhardt, K. (2025). Emotional Intelligence and Leader Outcomes. Journal of Leadership & Organizational Studies (SAGE), 2025.

Edmondson, A. (1999). Psychological safety and learning behavior in work teams. Administrative Science Quarterly, 44(2), 350–383. . https://doi.org/10.2307/2666999

Steinmetz, S. T., et al. (2025). The Trust Calibration Maturity Model for Characterizing and Communicating AI System Trustworthiness. arXiv.

Zárate-Torres, R., et al. (2025). Influence of Leadership on Human–Artificial Intelligence Collaboration. (open access article). https://doi.org/10.3390/bs15070873

Lee, J. D., & See, K. A. (2004). Trust in automation: Designing for appropriate reliance. Human Factors, 46(1), 50–80. https://doi.org/10.1518/hfes.46.1.50_30392

Wong, C.-S., & Law, K. S. (2002). The effects of leader and follower emotional intelligence on performance and attitude: An exploratory study. The Leadership Quarterly, 13(3), 243–274. https://doi.org/10.1016/S1048-9843(02)00099-1

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-03

Як цитувати

ГОЛОВКОВА, Л., & ХАННУФ, К. Є. (2026). ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЛІДЕРА В УМОВАХ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ: “HUMAN–AI LEADERSHIP” ЯК НОВА УПРАВЛІНСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ. REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, (14(30), 150–158. https://doi.org/10.15802/rtem2025/351795

Номер

Розділ

ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА