ІНТЕГРАЦІЯ БЛОКЧЕЙН-ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ
DOI:
https://doi.org/10.15802/rtem2025/351797Ключові слова:
цифровізація, фінансові технології, децентралізація, смарт-контракти, DeFi, токенізація активів, фінансові установи, інвестиційні ризики, ризик-менеджмент, блокчейнАнотація
Мета. Обґрунтувати концептуальні підходи до інтеграції блокчейн-технологій у систему управління ризиками інвестиційної діяльності фінансових установ через систематизацію архітектурних рішень, розробку критеріїв оцінювання ефективності та типологізацію стратегій впровадження з урахуванням специфіки різних категорій інвестиційних ризиків і регуляторного середовища. Методика. Використано міждисциплінарний підхід, що поєднує інституційний аналіз фінансових систем, компаративний аналіз традиційних централізованих та децентралізованих моделей ризик-менеджменту, систематизацію емпіричних даних щодо впровадження блокчейн-рішень у глобальному фінансовому секторі. Застосовано методи структурно-функціонального аналізу для дослідження архітектури блокчейн-систем та їх впливу на різні категорії інвестиційних ризиків. Проведено критичний аналіз наукової літератури з питань децентралізованих фінансів, токенізації активів та смарт-контрактів. Результати. Виявлено подвійну природу блокчейн-технологій як інструменту мінімізації традиційних ризиків (ринкових, кредитних, операційних, ліквідності, регуляторних) та джерела нових технологічних викликів. Систематизовано чотири моделі інтеграції: токенізація активів для підвищення ліквідності, DeFi-інструменти для децентралізованого кредитування та обміну, гібридні портфелі для диверсифікації, смарт-контракти для автоматизації ризик-менеджменту. Розроблено матрицю оцінювання ефективності блокчейн-рішень за сімома критеріями (прозорість, швидкість розрахунків, операційні витрати, доступність, надійність, регуляторна визначеність, масштабованість) порівняно з традиційними системами. Запропоновано типологію стратегій впровадження для комерційних банків, інвестиційних фондів та страхових компаній. Наукова новизна. Вперше комплексно проаналізовано трансформацію архітектури ризик-менеджменту інвестиційної діяльності через призму інтеграції блокчейн-технологій з одночасним урахуванням інституційних, технологічних та регуляторних аспектів. Розроблено концептуальну модель інтегрованої блокчейн-системи управління інвестиційними ризиками з виділенням рівнів взаємодії та зворотних зв'язків. Практична значимість. Результати дослідження формують методологічну основу для фінансових установ щодо вибору оптимальних стратегій впровадження блокчейн-технологій, забезпечують інструментарій для оцінювання ефективності різних моделей інтеграції та сприяють формуванню регуляторної політики у сфері цифрової трансформації фінансового сектору.
Посилання
Allen, H. J. (2020). Driverless finance. Harvard Business Law Review, 10(1), 157–208. https://journals.law.harvard.edu/hblr/wp-content/uploads/sites/87/2020/03/HLB101_crop.pdf.
Ante, L., Fiedler, I., & Strehle, E. (2021). The influence of stablecoin issuances on cryptocurrency markets. Finance Research Letters, 41, 101867. https://doi.org/10.1016/j.frl.2020.101867.
Antonopoulos, A. M., & Wood, G. (2018). Mastering Ethereum: Building smart contracts and DApps. Sebastopol, CA: O'Reilly Media.
Bashir, I. (2020). Mastering blockchain: A deep dive into distributed ledgers, consensus protocols, smart contracts, DApps, cryptocurrencies, Ethereum, and more (3rd ed.). Birmingham: Packt Publishing.
Buterin, V. (2014). A next-generation smart contract and decentralized application platform. Retrieved from https://ethereum.org/en/whitepaper/.
Chen, Y., & Bellavitis, C. (2020). Blockchain disruption and decentralized finance: The rise of decentralized business models. Journal of Business Venturing Insights, 13, e00151. https://doi.org/10.1016/j.jbvi.2019.e00151.
Chod, J., & Lyandres, E. (2021). A theory of ICOs: Diversification, agency, and information asymmetry. Management Science, 67(10), 5969-5989. https://doi.org/10.1287/mnsc.2020.3754.
Cong, L. W., & He, Z. (2019). Blockchain disruption and smart contracts. The Review of Financial Studies, 32(5), 1754-1797. https://doi.org/10.1093/rfs/hhz007.
Davidson, S., De Filippi, P., & Potts, J. (2018). Blockchains and the economic institutions of capitalism. Journal of Institutional Economics, 14(4), 639-658. https://doi.org/10.1017/S1744137417000200.
De Filippi, P., & Wright, A. (2018). Blockchain and the law: The rule of code. Cambridge: Harvard University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctv2867sp.
Fisch, C., Meoli, M., & Vismara, S. (2020). Does blockchain technology democratize entrepreneurial finance? An empirical comparison of ICOs, venture capital, and REITs. Economics of Innovation and New Technology, 31(1-2), 70–89. https://doi.org/10.1080/10438599.2020.1843991.
Guo, Y., & Liang, C. (2016). Blockchain application and outlook in the banking industry. Financial Innovation, 2, Article 24. https://doi.org/10.1186/s40854-016-0034-9.
Harvey, C. R., Ramachandran, A., & Santoro, J. (2021). DeFi and the future of finance. Newark: John Wiley & Sons.
Iansiti, M., & Lakhani, K. R. (2017). The truth about blockchain. Harvard Business Review, 95(1), 118-127.
Jensen, J. R., von Wachter, V., & Ross, O. (2021). An introduction to decentralized finance (DeFi). Complex Systems Informatics and Modeling Quarterly, (26), 46-54. https://doi.org/10.7250/csimq.2021-26.03.
Liu, Y., & Tsyvinski, A. (2021). Risks and returns of cryptocurrency. The Review of Financial Studies, 34(6), 2689-2727. https://doi.org/10.1093/rfs/hhaa113.
Nakamoto, S. (2008). Bitcoin: A peer-to-peer electronic cash system. https://bitcoin.org/bitcoin.pdf
Pavlov, R., Zarutska, O., Pavlova, T., Grynko, T., Levkovich, O., & Hordieieva-Herasymova, L. (2024). Blockchain as a management technology: Institutionalization of crypto-assets and transformation of entrepreneurial models using the example of Ethereum. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 6(59), 151–166. https://doi.org/10.55643/fcaptp.6.59.2024.4529.
Pavlov, R., Zarutska, O., Pavlova, T., Grynko, T., Levkovich, O., & Sokol, P. (2025). Solana as a high-frequency governance model: Temporal antifragility and microtransaction business models. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 5(64), 287–301. https://doi.org/10.55643/fcaptp.5.64.2025.4848.
Pilkington, M. (2016). Blockchain technology: principles and applications. In F. X. Olleros & M. Zhegu (Eds.), Research handbook on digital transformations (pp. 225-253). Cheltenham: Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781784717766.00019.
Schär, F. (2021). Decentralized finance: On blockchain- and smart contract-based financial markets. Federal Reserve Bank of St. Louis Review, 103(2), 153-174. https://doi.org/10.20955/r.103.153-74.
Trautman, L. J. (2014). Virtual currencies; Bitcoin & what now after Liberty Reserve, Silk Road, and Mt. Gox? Richmond Journal of Law and Technology, 20(4), 1–108. https://scholarship.richmond.edu/jolt/vol20/iss4/3.
Werbach, K. (2018). The blockchain and the new architecture of trust. Cambridge, MA: MIT Press.
Zetzsche, D. A., Buckley, R. P., Arner, D. W., & Föhr, L. (2019). The ICO gold rush: It's a scam, it's a bubble, it's a super challenge for regulators. Harvard International Law Journal, 60(2), 267-315. https://journals.law.harvard.edu/ilj/wp-content/uploads/sites/84/3_ICO_60.2.pdf.
