ХОЛАКРАТІЯ ЯК РЕВОЛЮЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ЦИФРОВОЇ ЕКОСИСТЕМИ

Анотація

У статті проведено ідентифікацію та аналіз особливостей холакратичної структури як однієї з пріоритетних моделей управління компанією в умовах посилення процесів цифровізації та формування глобальної цифрової екосистеми. Наведено характеристику даного гнучкого методу менеджменту, що пропонує унікальні можливості для ефективного управління підприємницькими структурами в сучасних складних та нестабільних умовах. Мета. Статтю присвячено ідентифікації та дослідженню можливостей впровадження холакратії в управлінську практику суб’єктів міжнародного бізнесу, аналіз потенційних наслідків такого впровадження. Методика. В роботі застосовано методи компаративного аналізу, метод контент-аналізу, а також загальносистемні методи та теоретичні підходи до розуміння сутності та економічної природи таких явищ, як ієрархія систем, самоорганізація, самоуправління, проєктний менеджмент. Результати. Розглянуто еволюцію становлення холакратії. Автором статті були виокремленні основні риси холакратї в контексті гнучкої філософії управління, проведено компаративний аналіз холакратичної та традиційної ієрархічної структур з погляду системного підходу до управління організаціями. Продемонстровано, що найбільш ефективною сферою практичної імплементації принципів холакратичного менеджменту як системи організації управління є сфера інноваційної діяльності, включаючи креативний сектор. Наукова новизна. Показано, що тенденції популяризації та розвитку менеджменту на засадах холакратії пов'язані з кастомізацією глобального ринку, коли пірамідальні ієрархічні управлінські структури втрачають свою ефективність, поступаючись місцем круговій холакратичній структурі, в рамках якої ролі співробітників організації заміщають посадові обов'язки, а сукупності цих ролей визначають в компанії систему самоутворювальних кіл (групи співробітників, які об'єднуються для вирішення будь-якого завдання), заміщаючи самокеровану систему організації діяльності, для якої властиві: вертикальна ієрархія, функціональні менеджери, структурні одиниці компанії та закріплення посад. Ідентифіковано ознаки готовності, якими повинна володіти бізнес-структура, для реалізації успішного переходу до організаційного дизайну на принципах холакратії, розглянуті ризики та проблеми практичної реалізації такого методу управління з урахуванням його переваг та недоліків. Практична значимість. Наведені результати дослідження придатні для впровадження на практиці компаніями, зокрема вітчизняними, в контексті організаційних перетворень, необхідність проведення яких обумовлює формування глобальної цифрової екосистеми.